В Україні продовжує зростати потреба у фахівцях, які вміють працювати з дронами, засобами РЕБ, детекторами та перехоплювачами. Про це розповів Микита Гавриленко, керівник і співзасновник центру підготовки операторів БПЛА, який з 2022 року навчає військових і добровольців роботі з безпілотними системами.
За його словами, спершу центр готував операторів мультироторних дронів для розвідки та коригування, а згодом додалися FPV, крила, зв’язок, перехоплювачі та напрям наземних роботизованих комплексів.
Кого навчають і чому операторів бракує
Якщо раніше на курси активно приходили цивільні, які хотіли заздалегідь отримати військову спеціальність, то зараз більшість курсантів — це військові, яких направляють частини. Частина з них перекваліфіковується після поранень або переходить з інших спеціальностей.
Гавриленко наголошує, що проблема не лише в техніці, а й у людях, які можуть нею якісно керувати.
«Дрони без операторів не літають». За його словами, війську потрібні не просто нові партії дронів, а системне навчання фахівців, які зможуть ефективно використовувати ці засоби на фронті.
Дрони-перехоплювачі як новий рівень ППО
Окрему увагу експерт приділив дронам-перехоплювачам. У центрі вже навчають операторів крил-перехоплювачів, а також розвивають напрям мультироторних систем.
«Можемо назвати дрони-перехоплювачі еволюцією ППО».
За словами Гавриленка, такі системи фактично стають «малим ППО» — схожим за логікою на мобільні вогневі групи, але з іншими засобами ураження. Вони можуть збивати повітряні цілі дешевше, ніж класичні ракети, однак потребують добре підготовлених операторів.
РЕБ, детектори та безпека на фронті
Гавриленко підкреслює, що засоби РЕБ самі по собі не гарантують повного захисту. Військовий має розуміти, коли саме їх вмикати, а для цього потрібна детекція загрози.
«Краще спочатку знати, що щось є, а потім уже щось включати».
У цьому контексті важливу роль відіграють детектори дронів, зокрема від нас, які допомагають вчасно помітити загрозу та ухвалити рішення: сховатися, змінити позицію або активувати засоби захисту.
Технологічна освіта і нові виклики
Експерт також зазначає, що війна показала нестачу інженерів, операторів і людей із технічними навичками. Раніше авіамоделювання чи радіотехніка вважалися нішевими хобі, а тепер такі спеціалісти стали надзвичайно цінними для оборонної сфери.
«Колись всі казали: “Та ти сам свої модельки робиш”. А зараз ці люди — експерти, яких шукають усі».
Саме тому, на думку Гавриленка, Україні потрібно розвивати технічну освіту, навчання вчителів, профтехи та практичні курси, які допоможуть готувати фахівців для сучасної війни.
Джерела інформації
Матеріал підготовлено на основі інтерв’ю з Микитою Гавриленком на нашому YouTube-каналі.
